Каскадний водоспад Капливець знаходиться на потоці Пишному — правій притоці Прута. Він невисокий, і похвалитися тоннами спадаючої щохвилини води не може. Зате цінується за тонкий “голос” — недарма ж Капливець таку назву отримав!

Вода в ньому тихо струменить, перетинаючи скельний масив флішового типу. Якщо ніколи не бачили краси у камені — придивіться!
Флішеві виходи, щоправда в рази більші, є в Яремче — будете там, не полінуйте сходити до Прута і зблизька роздивитись скелі “Слон”.

Через водну ерозію Капливець стає нижчим щороку: поспішайте, поки ще є час почути чарівну музику гірського водоспаду.
Прохід до Капливця безкоштовний.
Як дістатись:
Водоспад знаходиться в 5 км від залізничної станції Микуличин. Прямуйте по течії Прута вулицею Свободи, тримаючись правого берегу ріки. Трохи більше години пішки, і міст завертатиме різко вліво, вам слід прямувати далі в поселення, тримаючись ближче до ріки, а за будинками пірнути в лісок. Від мосту до водоспаду десь 500 метрів. Селищем понад рікою йде стежина — не заблукаєте, але тримайте, про всяк випадок, координати:
48°26'01.5"N 24°35'40.1"E; 48.433745, 24.594462
Ще один варіант — до водоспаду вийти з Ямної і рухатись проти течії Прута правим орографічним берегом ріки. До водоспаду від автостанції в Ямній — трохи більше 1.5 км.
Розташування
-
Микуличин
В Микуличині зручно зупинятись, якщо ваша мета — об’їздити Карпати, не витрачаючи багато часу та коштів на дорогу. До того ж, тут варять добре пиво! Чим не вагома причина?
-
Скелі Слон
Флішеві виходи на р. Прут біля Яремче утворюють гігантський силует слона, за що й отримали свою назву. Бачите кам’яного велетня з вікна автобусу? Знайте, ви в’їхали до Яремче!
-
Церква Святої Трійці
Сакральна, історична споруда — Троїцька церква, зведена 1868 року, вистояла повені і війни та змогла дивом зберегти унікальну ікону роботи Корнила Устияновича. Пам’ятка архітектури національного значення, старезна дерев’яна церква і нині відкрита для вірян.
-
Стежка Довбуша
Стежка повільно підіймається горою Маковицею, блукаючи буково-ялівцево-смерековим лісом. Кажуть, колись тут переховувались опришки зі своїм звитяжним ватажком. Хто знає, може поміж цього каміння й справді сховане золото самого Довбуша?