Маршрут на г. Ґрофа (1 748 м), Ґорґанські гори

Ґрофа — конусовидна гора у Ґорґанах, приваблива для сходження будь-якої пори року. Щоправда, є два суттєвих “але” — і перше з них стосується транспорту. Аби почати похід на Ґрофу, спершу треба дістатись села Осмолода, що у Рожнятівському районі Івано-Франківської області. Доїхати сюди — той ще квест. По-перше, село лежить вдалині від основних шляхів сполучення, дороги вкрай погані, а прямих автобусних рейсів з обласного центру піди пошукай. Але детальніше про дорогу читайте нижче.

По-друге, через особливості рельєфу зі схилів Ґрофи та сусідніх гір часто-густо сходять лавини, про що недосвідченого туриста повідомляє не тільки незліченна кількість попереджувальних знаків, але і сила-силенна дерев, викорчуваних з коренем, поламаних навпіл і звалених міццю лавини в улоговини. Зимою тут лежить чимало снігу, але ступати на стежку, занесену кучугурами глибиною по коліно, і бачити, що поперед тебе тут навіть зайчик не пробігав — є в цьому щось дуже пригодницьке.

Стежка кружляє прегарним лісом: туристів тут ходить мало, відчувається якась особлива атмосфера усамітнення. То йдеш оточений хвойними деревами, то пробираєшся поміж невисоких ялинок, що вперто ростуть на крутому схилі над потічком, який пізніше перетвориться на річку Котелець. Дерев’яні містки, вказівники-маркери на деревах, незмінна зелень. Крутих підйомів майже немає, а якщо і є, то їхня важкість майже не відчувається: йдеш, наче приворожений лісовою казкою.

На межі лісу і жерепу стоїть туристичний притулок. Якщо йдете з ночівлею, зупиняйтесь тут: поряд є і джерело питної води, і в самому притулку затишно. Він пристосований до зимувань: дві кімнати мають пічки, простору достатньо, аби заночувати двом групам з шести людей. Плюс — завжди можна скористатись “планом-Б” і поставити намет на горищі. Пічки там немає, але від опадів приміщення захищене.

Туристичний притулок на полонині Плісце

Звикли зупинятись тільки у наметах та гуцульських колибах під час походів Карпатами? А як щодо справжніх туристичних притулків? Таких, між іншим, у Карпатах не один і не два. І найперший з них з’явився самі біля Ґрофи, на полонині Плісце, ще у далекому 1935 році.

Більшість сучасних туристів не задумуються над тим, коли у Карпатах взагалі виникло таке поняття, як “туризм”. Зведенням притулку, прикладом, опікувалось Українське краєзнавчо-туристичне товариство “Плай”. Це одне з двох найбільш помітних туристичних товариств того часу у Карпатах.

Землю для зведення притулку “Плай” отримав в оренду від Управи греко-католицької метрополії у Львові. Також у свою тимчасову власність товариство мало і наближені до полонини мисливські будиночки.

Притулок звели за проектом одного з членів “Плаю” інженера А. Пежанського. Незважаючи на всі зусилля майстрів, вже у 1938 році будівля потребувала капітального ремонту — жорсткі місцеві кліматичні умови взяли своє.

Будиночок у типовому бойківському стилі мав три житлових приміщення та цілком придатне для ночівлі горище.

Притулок, ймовірно, був зруйнойваний під час Другої світової війни або максимум після неї. З 2001 року товариство “Карпатські стежки” займається його відновленням. Була проведена колосальна робота не тільки з відбудови, але і з доведення права на існування притулку на території сучасного ландшафтного заказника “Ґрофа”.

Влітку 2005 року розібрали стару будову, а вже у вересні був зроблений підмурок і проведені покрівельні роботи.

Притулок намагаються лагодити та покращувати з року в рік. Так, наприкінці грудня 2014 року два приміщення отримали нові металеві печі, здатні швидко їх обігрівати. Члени товариства та просто небайдужі люди навіть проводять заготівлю дров на зиму, аби туристу, власне, було чим топити обновки.

У притулку приємно зупинятись: виховані мандрівники прибирають за собою кімнати. Хто колись зупинявся у гуцульських колибах знає, що там далеко не завжди буває чисто та охайно. На просторій веранді можна зручно влаштуватись із кружкою гарячого чаю чи кави і слухати звуки лісу. А на горищі навіть взимку зручно ночувати (якщо, звісно, маєте намет, теплі спальники та вовняні бабусині шкарпетки).

Чим приємно дивує притулок, так це аптечним боксом, що знаходиться у вільному користуванні подорожніх — там є все необхідне, аби підлікувати синці, шлунок, серце. Банальні лікарські препарати, але комусь справді можуть стати в нагоді.

Поруч з аптечним боксом — тека для збору використаних батарейок. А ще справді цікавий інформаційний стенд — один з небагатьох, біля якого захочеться зупинитись і прочитати історичну довідку, і подякувати тим, чиїми силами у вас є дах над головою на цю ніч.

Зупинитись у притулку можна безкоштовно: з вас ніхто не попросить платні. Хіба що лишіть по собі чисте приміщення і може наступним туристичним групам допомогти — запасти дрова, поділитись свічкою чи тими ж ліками. Вам теж неодмінно подякують!

Топоніми

Відкрийте мапу і подивіться на назви довколишніх сіл та вершин: Ґрофа, Осмолода, Кінь Ґрофецький, Попадя. Село, за однією з версій, зветься так, бо казали “Ось Молода!”, вказуючи на однойменну гору.

А щодо назв гір, не обійшлось без кохання-зітхання. Був собі граф (на місцевий манер він звався “ґроф”). Була собі попадя. Ґроф закохався у дружину священика і викрав її. З її бажання чи проти її волі — невідомо. Далеко втекти з бранкою ґрофу не вдалось: спочатку він втратив коня — вершина, біля якої це сталось нині зветься Кінь Ґрофецький, далі хребтом смерть забрала і його — тут тепер гора Ґрофа. І хай брат графа вирішив будь-що втримати полонянку, вона не витримала сорому (а може з горя?) і наклала на себе руки — від того і гора Попадею зветься.

Підйом на Ґрофу та варіанти маршрутів

З Осмолоди через полонину Плісце підіймайтесь на вершину: речі можна лишити у притулку, якщо хочете полегшити собі похід. Набір висоти суттєвий, спочатку доведеться йти лісом, далі — продиратися через жереб і зрештою тримати рівновагу на хиткому ґорґанському камінні.

Хоча одно- чи дводенну достатньо легку прогулянку до Ґрофи можна урізноманітнити, і піти далі — Ґрофецько-Попадійським кільцем. До цього маршруту входять вершини г. Грофа (1748 м) — г. Паренки (1735 м) — г. Мала Попадя (1598 м) — г. Попадя (1740 м) — г. Коретвина (1671 м) — г. Петрос (травесом). Вихід та фініш маршруту у селі Осмолода.

Цим маршрутом пройдете за три-чотири дні.

Коли найкраще ходити на Ґрофу? Суха тепла погода — ідеальний варіант. Це може бути літо або початок-середина осені. Врахуйте, що весною, часом навіть до травня, у горах може лежати сніг, тому “сухим” похід у цей період року точно не можна назвати. А карпатський червень нерідко буває дощовим. Тож, уважно дивіться на прогнози погоди, враховуючи розклад опадів не тільки на дні вашого перебування у горах, але і прогноз на тиждень до цих дат.

Маршрут на гору Ґрофа

Вода на маршруті

Води на початку маршруту вдосталь, тим паче ви йтимете уздовж річок та потічків. На хребті джерел немає, тож перед підйомом попіклуйтеся про запаси живильної рідини. Постійні джерела є біля самого притулку — їх виглядайте за спеціальним маркуванням на деревах (синя крапка на білому фоні).

Ночувати, до речі, раптом будиночок зайнятий, можна на галявині трохи вище притулку — там достатньо місця для кількох наметів.

Як дістатись:

До Осмолоди реально доїхати з пересадками у Калуші. Згідно інформації Рожнятівської РДА, автобуси у тому напрямку відправляються з Калуша о 08.35; 11.55; 15.20 та 18.30. Хоча актуальний розклад краще уточнювати на автостанції у Калуші за телефоном: (03472)-5-13-10.