Якщо обирати маршрут Карпатами за принципом “щоб поруч нікого не було”, краще за Ґорґани годі й бажати (звісно, якщо не говорити про популярний Хом’як, під яким навіть музичні фестивалі влаштовують). Ці гори вважають найбільш незвіданими в Україні: вони важкодоступні і суворо охороняються законом. Тому одних спиняє йти сюди дорога з пересадками, стрімкі, хоч і не надто високі схили і кам’яні поля, якими вкриті всі ґорґанські вершини. Всіх решту — закриті для туристичного відвідування території заповідника “Ґорґани”.
Озер у Карпатах вистачає, але 90% з них вже перетворились на обов’язковий пункт у розважальній програмі під час перебування тут. Тому приклад — той же Синевир чи Догяска, куди навіть позашляховиками вивозять туристів, хоч озеро і знаходиться попід самісіньким Свидовецьким хребтом. Тому усамітнитись на березі гірського озера для Карпат — розкіш і велика рідкість.
Сховати мальовниче озеро у Ґорґанах — напевно хитрий план Матінки-Природи. Задум, варто відзначити, результативний: тихе, чисте і прозоре настільки, що видно кожен камінчик на дні, озеро Росохан у гладі з дивовижною точністю віддзеркалює височенні смереки та блакитне небо. Кольори, зізнатись, у будь-яку погоду тут просто неймовірні!
Треба бути дуже наполегливим, щоб відзняти Росохан з різних ракурсів: схили над озером стрімкі і кам’янисті, місцями густо порослі сторічною хвоєю. Озерна площа — 500 квадратних метрів, у глибину — від 2.8 до 4.5 метрів (залежно від кількості опадів та сезону). Росохан 50-70 метрів завдовжки і 20 метрів завширшки. Хтось каже: озеро утворилось внаслідок зсуву, інші приписують явище більш значуще — через падіння метеориту і подальше затоплення кратеру джерельною водою.
До речі, у Росохані намагались розводити рибу. І навіть не один раз. Жодна спроба, щоправда, результатів не принесла. Тому причиною може бути склад води. Людям її пити можна, бо ж чиста і не застоюється, а от рибам чогось тут не затишно.
Для любителів освіжитись після дня переходу Росохан — не краще місця для пірнання “на рибку” хоча б з двох причин. Перша: Росохан — гідрологічна пам’ятка природи, тож давайте їй не шкодити. Друга: камені завадять вийти з води без синців та забоїв, бо ж дно озера вельми кам’янисте. Та й врахуйте, що вода не прогріватиметься вище 11-15 градусів влітку — це ж 1 120 метрів над рівнем моря, та ще й у лісовому затінку — температура для плавання, м’яко кажучи, тільки для бадьорих та завзятих.
Озеро Росохан чи Ґрофецький став?
Озеро Росохан знаходиться біля хребта Аршиця. Його інколи плутають з Ґрофецьким ставом, на який можна потрапити з сідла поміж Конем Ґрофецьким та Ґрофою. Став значно менший, знаходиться нижче Росохану, міліє на літо, а довколишня територія сильно заболочується.
Одним словом, мандруючи тією частиною Ґорґан, відвідати можна обидві водойми, але плутати їх не варто!
Дорога на озеро
Дістатись Росохану швидко і з комфортом не вийде, але так озеру навіть на краще — довше збережеться. Спочатку можна їхати машиною, далі — тільки пішки ґорґанським казковим лісом.
Напевно, найкращий варіант — пройтись від Мислівки до Осмолоди Аршицею і зайти не тільки на Росохан, але й на інші озера (так-так, їх тут одразу декілька!) — Аршиця, Убите, Забуте, Лужки. Виявляється, Аршиця — хребет не менше озерний, ніж той же Свидовець!
Від лісництва Мшана (за Осмолодою) до Росохану трохи більше 7 км. Проте стартувати можна й з Мислівки: цей варіант походу на декілька днів, до озера від села — 28 км.
Біля Росохану стати табором не вийде — немає пологих ділянок, зате вони є трохи вище від водойми. Місця вистачить на кілька наметів (і не забудьте приходпити пальник — палити вогнище тут не вийде).
Як дістатись:
На Мислівку з Івано-Франківська можна доїхати автобусами у напрямку Хуста та Ужгороду. З Києва та Львова автобуси йдуть до Долини (підходять так само — автобуси до Хуста), а там зручно зробити пересадку на потрібну маршрутку до Мислівки.
До Осмолоди можна їхати через Калуш. Станом на кінець серпня 2015 року таких рейсів на день було чотири: відправленням з Калуша о 08:10, 11:05, 14:30 та 18:15.
_main.jpg)
